поперёк

1) упоперек, уперек, (у)півперек, напівпереки, навперек. Положить бревно -рёк дороги - покласти деревину впоперек дороги. Вдоль и -рёк - в(з)довж і впоперек, в(з)довж і навхрест. Схватить кого -рёк тела - вхопити кого за поперек. Он мне -рёк горла стал - він мені кісткою в горлі став, він мені сіллю в оці став. Становиться кому -рёк дороги - заступати шлях (дорогу) кому, ставати кому притичиною. Знаю его вдоль и -рёк - знаю його вздовж і впоперек; (пренебр.) знаю його як облупленого;

2) (наперекор) всупереч, наперекір, насупереки. Не говори -рёк - не говори всупереч. Всё мне -рёк делает - усе мені наперекір (всупереч, насупереки) робить, чинить.

* * *

1) нареч. упо́перек, попере́к

2) предл. с род. п. попере́к (кого-чого)